Скульптурна група «Перехід 1977-2005»

На ці питання залюбки відповіла сертифікований гід по Вроцлаву Христина Подолян (@podolian_kris): «На перетині вулиць Свідніцкої та Юзефа Пілсудського буквально із землі проростає винятковий пам‘ятник «Перехід 1977-2005», який ввійшов до ТОП-15 найгарніших місць у Польщі за версією Newsweek.

Автор скульптур людського зросту — Єжи Каліна, створив дану композицію для варшавської ТВ програми у 70-х роках. Він навіть не уявляв, що пізніше його робота стане культовою і символічною для мільйонів поляків, які боролися проти комуністичного режиму.

Бронзова версія у Вроцлаві була відкрита у ніч з 12 на 13 грудня 2005 року.

Саме у цю ніч 24 роки тому, замість приємних різдвяних привітань комуністичний уряд вводив танки на польські вулиці. Було впроваджено воєнний стан, який тривав аж 583 днів і люди його називають «Війною проти народу».

Фігури заходять у підземелля, підпілля, бо не припиняють боротьбу проти режиму навіть під час воєнного стану. Вони продовжують свій рух та виходять з підземелля, як символічний знак «перехід» від комунізму до свободи.

Цікаво особливістю є те, що першою з чотирнадцяти фігур йде жінка з торбою. Це — мати скульптора. Людям, яким відомий даний факт, завжди залишають у торбі насіння для птахів чи вкладають у її руки квіти».

Мешканці Вроцлава називають цей пам'ятник нагадуванням про часи "słusznie minionych". Це не лише нагадування про політичну кризу, скульптурна група символізує всі зміни, які відбулися в Польщі за цей період. Час страху, мовчання та життя "під землею" закінчився. Така приголомшлива інсталяція у Вроцлаві є втіленням історичного контексту, соціально-філософського підтексту та чудової роботи майстра.

Єжи Калина

Єжи Калина – польський сценограф і візуальний художник, автор театральних і кінодекорацій, вітражів, анімаційних і документальних фільмів, творець інсталяцій, автор перформансів. Один з перших художників перформансу в Польщі. Закінчив Художню школу в Тарнові та факультет живопису Академії мистецтв у Варшаві.

Художник завжди активно реагував на найважливіші події польської історії. У 1980-х роках співпрацював з незалежним культурним рухом. У той час, коли в Польщі діяв воєнний стан, Калина зайняв однозначну опозиційну позицію. Через свої нестримні, експансивні нахили та зв'язок з католицькою церквою, його роботи викликали громадське обурення безпрецедентного масштабу у сфері публічного мистецтва. Він створював роботи на "офіційне" замовлення церковної влади, дружив з отцем Єжи Попелушко.

У працях митця вдало поєднується повсякденне життя та мистецтво. Роботи "Перехід", "Перехід 1977-2005", "Таємна вечеря", "Щасливої дороги" та інші свідчать про постійний пошук, прагнення до художньої провокації, відображають соціальні, політичні та релігійні проблеми.

У 1973 році Єжи Калина створює анімаційні фільми під час роботи на кіностудії.  У 1989 році Єжи Калина дебютував з власною виставою «Пілігрим і мандрівники» на музику Яна Кашмарека. Співпрацював з провідними польськими театральними режисерами. Брав участь у виставках і фестивалях у Мюнхені, Мюльгаймі-на-Рурі, Мельбурні, Тайвані, Тайбеї, Єрусалимі., Сінгапурі.

Перелік нагород:

• 1977 - Премія Кіпріана Каміля Норвіда за мистецтвознавство за інтервенцію під назвою  «Перехід», Варшава;

• 1983 – «Хресне знамення», парафія Божої Благодаті, Варшава;

• 1984 – «Апокаліпсис - Світло в темряві», Нижня церква Святого Хреста, Варшава;

• 1984 - Нагорода Незалежного комітету культури "Солідарність" за візуальне оформлення церемонії похорону отця Єжи Попелюшка, Варшава;

• 1985 – « Нове небо і нова земля?», парафія Божої благодаті, Варшава;

• 1986 - Премія брата Альберта;

• 1987 - Щорічна мистецька премія Музею Варшавської архієпархії;

• 1988 - Учасник художньої виставки, що супроводжувала Олімпійські ігри в Сеулі, Південна Корея;

• 1990 - Нагорода Міністра культури і мистецтв за найцікавішу музейну подію року за інсталяцію  «Час нешанобливого», Музей Незалежності, Варшава.

Альона Нетьосова